http://www.stihi.ru/2020/02/28/3559
Тепло… Сейчас цветёт лук-рокамболь…
Не ведаю, что существует боль,
Прошу, меня, мой Боже, не неволь
Сомнительным судьбы кордебалетом.
Я лучше посмакую сапетон,
В тени платана умостясь притом,
Иль в солнечный усядусь фаэтон,
И буду взлётом над собой согрета.
Но… сквозь раскаянье, потоки слёз,
И бередя в душе крючки заноз,
Я знаю наперёд судьбы прогноз -
Что разуму Господь не даст свихнуться,
Хотя сомненья душу мне знобят,
Я с жадностью ищу саму себя,
И вижу - эпатажность, не любя
Её претензии на святость замахнуться…
Оригинал
Так тепло...Зараз квітне рокамболь*...
Не думаю, що десь існує біль,-
Мене, мій Боже, дуже не знесиль
Життя невизначним кордебалетом.
Я краще покуштую сапетон**
І ляжу відпочити під платан,
А, може, умощуся в фаетон,
Здивована своїм звитяжним злетом.
Крізь марні сльози, муки каяття,
Душі крізь цілоденне молоття,
Крізь наперед означене знаття,
Що розуму не дасть Господь звихнутись,
Роз'ятрювати сумніви в собі,
І жадібно шукати теж себе,
І, бачачи в собі один снобізм,
Усе ж таки - на святість замахнутись...
*Рокамболь - луко-чеснок, цветок на фото
**Сапетон - кисіль із бузини
Аватар со странички Маргариты Метелецкой