Суть с бытиём различны, как всегда,
Мы будто бы согласья не давали.
Все праздники уже мы отгуляли,
А в памяти – и счастье, и беда.
Жизнь замыкает нас в курговорот
Огня, пока колёса не разбиты.
У каждого живущего – свой род,
Есть ось своя и есть своя орбита.
Как оценить прошедшие года?
На это мы согласья не давали.
Все праздники уже мы отгуляли,
А в памяти – и счастье, и беда.
Перевод с украинского
Анатолій Мироненко
Крижана каламуть
Від сутності відштовхує буття,
І, начебто, ми згоди не давали,
Але усі свята відсвяткували,
А згадки – радість, біль і каяття.
Чи так у колі замкнутому слід –
Вогонь, неначе колесо, вертіти?
У кожної людини є свій рід,
Є вісь своя і є своя орбіта.
Як ми своє оцінюєм життя? –
Хоч, начебто, ми згоди не давали,
Чому ж усі свята відсвяткували?
А згадки – радість, біль і каяття…