***
Вечір, тихо, темно в хаті,
На душі якась відлига,
Бродять тіні волохаті
Віт лапатого горіха...
Темно, світло не вмикаю,
Тиша дивна навкруги,
Лиш годинник відбиває
Безупинний час, роки...
За вікном а ні людини,
Чутно муха як дзижчить,
Одинока, мов билина,
Старість десь підкралась, спить...
Як то далі воно буде,
Остогидла вкрай війна,
Вже ж набідкалися люди,
А їй краю ще й нема...
Землю разом сколихнуло,
Серце аж закалаталось,
Ба, Донбас ще не забули,
Знов поганці обізвались...
З краю в край земля здригалась,
У конвульсіях стогнала,
Діти плакали десь чулось,
Ніч наступна знов пропала...
Причаїлась тиша в хаті,
Шарпа вітер вікна стиха,
Бродять тіні волохаті
Від старенького горіха...
***