Не проганяй!

Валентина Козачук
Душа моя прийшла в цей світ,
Неначе чистий, білий цвіт
Духмяний першоцвітів спів,
Тонке мереживо зі снів!

Тепер у ній багато  сліз,
То холод , то вирує злість
Розпалить душу і кипить,
Їй так болить, вона не спить!

Сам Бог насіння дав - любов,
А де ж його поділа знов?
Розквітне чисте каяття
Крізь хащі бруду і сміття

Помилуй Боже, чи карай,
Та все ж мене не проганяй!