Дочка. Перевод из Маргариты Метелецкой

Что поместится в  ладошке? –
Солнца лучик, соли ложка
Да снежинка-быстротайка,
Заповедных мыслей стайка…
Ключ от сердца, дружба с Богом
И таблетка – сну подмога...
Да игла, чтоб штопать раны –
Всё, что так присуще мамам.

А раскину две ладошки –
Дочку обниму немножко:
Нежно и тепло, как розу.
Улыбнусь ей: «Как пригожа!
Вот моим надеждам лучик,
Жизни соль, судьбы попутчик,
Лучшая подруга маме
И бальзам лечебный ране»…

Мысли тут же и озвучу:
"Дочка, ты от счастья ключик!"


Оригинал: Донька... Маргарита Метелецкая
http://www.stihi.ru/2019/01/22/3824

Що вміщається в долоньці ? -
    Дрібка солі...Промінь сонця...
    Мокро тануча сніжинка...
    Заповітна мрія жінки...
    Ще пігулка - сну в підмогу,
    Й ключик, що від серця мого...
    Голка - рани шить життєві -
    Словом, все найбільш суттєве...

        А розкрию дві долоньки -
        Стисну я в обіймах доньку:
        Тепло, ніжно, наче ружу,
        І шепну,що люблю дуже!
        Що вона - той промінь, мрія,
        Сіль життя, тверда надія,
        Щедрий мій бальзам на рани,
        Відвертає все погане...

    Й пошепки нараз озвучу,
    Що вона - від щастя ключик!

Милые женщины – мамы, жёны и дочери, с праздником Вас!!!