В.Стус
СЛОВО
Ми дуже часто од душі,
Од серця мовим...
А слово ж може задушить.
Чи стане слово,
Неначе кістка — не дихнуть,
Не продихнути.
Допоки слова не збагнуть,
Не перечути.
В словах не вихлюпни з грудей
Ти серця свого,
Котре під горло підійде
І мучить довго.
Бо в кожнім покрику гучнім,
У кожнім слові,
Ми наші мрії, наші дні
Згубить готов і...
Свої радіння і жалі,
Свої тривоги.
Велеречивих на землі
Рятуйте, боги.
Светлана Лемаева
Слово
(вольный перевод с украинского языка)
Мы очень часто от души,
От сердца говорим…
Но слово может задушить.
Бывает трудно с ним,
Когда как кость – и не вздохнуть,
Никак не продохнуть,
Но лишь слова до чувств дойдут,
Их разумом поймут.
В словах не потеряй в груди
Ты сердце своего.
Оно под горлом заболит,
Взволнует до краёв.
Ведь в каждом крике и мольбе,
В каскаде резких слов
Сомнения, надежды все
Сгубить в момент готов…
Свои стремления к мечте,
Былые дни тревог.
Всех многословных на земле
Спаси, помилуй, Бог.