Коли я думаю, що люди – браття, чи як би сказали феміністки – сестри, мені стає затишно.
Ця думка мене заспокоює. В моїм житті, як не дивно, зважаючи на…
є чоловіки, що наполегливо хочуть зі мною зустрітись.
Тому я розумію, чому ти не хочеш зустрічатись зі мною.
Ніщо не примусить мене зустрітись з цими чоловіками.
Ото халепа.
На мені клеймо.
Я приходжу у розпач, коли знову і знову штампую клеймо собі у головах інших.
Мені так хочеться бути більше цієї інструкції з моєї експлуатації.
На жаль, на жаль,
я не можу бути вам корисною.
Втечу в поля.
Запам’ятай, якщо не прийдеш, я помру.
Коли помру, люби мене ще поспіль три життя.
Я прихилити голову молю до твого плеча.
Якими образками запечатав вікна, щоб не просочилась тінь моя до твоєї кімнати?
Отак давать обітниці любити у житті і смерті.
Як непомітно збігає ніч в обіймах!