Течія несе... а куди? ХтО'зна?
Як не так жила,- лиш моя вина.
Кидав чорт не раз рятувальний круг,
я пливла навстрІч, думала,що друг...
А платить прийшлось - немала ціна!
Ні душі навкруг, темрява одна.
Терен роздира одяг на шматтЯ...
Чом така стара у душі - дитя?
Зупинився час, нині ніч ясна,
наче матінка, напророчить в снах
дивний Божий храм, Дім мого Отця...
я туди пливу, я Його вівцЯ.