Нас на побачення зове Господь

Горбатюк Надежда
Нас на побачення запрошує Господь
Дерев цвітінням, сонця поцілунком
І тихим шелестом трави- то ходить Бог,
Щодня готує дивні подарунки:

Маленький жайвір, що вгорі співа,
Хмаринки ексклюзивно-неповторні;
І вітер, що на скрипці виграва,
Любові вічної мелодії виводить.

А квіти, квіти! Колір і фасон!
Як у вінку земля, у різнобарвнім!
Причепурив її святково так Господь,
Щоб ми раділи всі і милувались.

А велич гір, що неба дістають-
Це торжество і надзвичайний спокій.
Їх водрузив давно для нас Господь,
Наш погляд ними вгору Він підносить.

Річки і океани, і моря,
Зеркальні води, тихий плескіт хвилі...
Вони живі, у них бурлить життя
Чудове й різнокольорово-дивне.

Усе створив з любов"ю наш Творець,
В усьому сенс і зміст Його глибокий.
Як дощ іде, ми чуємо оркестр,
То Диригент Святий мелодії доносить

До наших вух...І зір нам потіша,
Він кожну зірку ставив власноручно
І, як намет, розкинув небеса,
Щоб і вночі ми були нерозлучні.

Який же смак у нашого Творця!
Усе прекрасне - то Його натура:
Уява творча і чудовий смак!
Хвала Тобі, Господь наш! Алілуя!

Сніжинкою цілує ніжно нас,
Ласкаво гладить сонячним промінням,
Руками вітра обіймає кожний раз-
Так любить всіх Господь, Своє творіння.

Він поруч з нами в наших молитвАх,
Говорить серцю Біблії словами
І хоче спілкування повсякчас,
Наш добрий Бог, бо батько Він нам з вами.

В захопленні схиляюсь перед Ним,
Схиляю серце, не лишЕ коліна.
Хвала тобі, мій Бог, Отец і Син,
і Дух Святий, Господь мій Триєдиний!