Сиділа осінь в лісі на пеньочку,
ПтахІв у вирій сумно виряджала,
Їй дощик прав вишивану сорочку,
А холоднеча руки цілувала.
Рядном стелилось листячко під ноги,
Туман на плечі хусткою новою,
У мокрі коси довгі як батоги,
Їй паморозь вплелася сивиною.
Марніла осінь, небо похмурніло,
Колючий вітер гнав навислі хмари,
Все одцвіло, поникло, спорожніло,
Дерева голі,як нічні примари.
Земля заснула cтомлена хлібами,
Їй колискову осінь доспівала,
Зима сповиє срібними снігами,
Ті ниви, що їх осінь засівала. Марія Круль10/16/2017