Мар?я Конопницька.
Входящие
x
N.Butuk
11:23 (1 час назад)
кому: я
М. Конопницька.
ВЖЕ ВЕЧІР
Вже вечір, Боже. Птаство невтишенне
До гнізд летить крізь супокій і стуму.
Співцівнемає в тиші піль зелених,
Я пережила день трудів нужденних,
День сліз і суму.
Із блиску ранку, з днів сонцесяйливих
Не дав мені Ти жодного проміння.
Кінця мій добігає час журливий.
Та ген вечірня вже й зоря тремтлива
Мигтить у тіні.
Даєш Ти іншим кольорові зорі,
Що сріблять стріху стишену поволі,
Духмяні луки і нічні простори,
Гніздо лелеки, рожу і тополю,
І лісу змору.
Лиш я зі світу цілого огрому
Єдине серце узяла з собою,
Гніздо не впало від удару грому.
Лиш я не мала ні вогню ні дому,
Жила з журбою.