Iсторик В"ятрович живописець,
Як колись Нестор-лiтописець,
Глобус Украiни"сотворив",
Багацько фактiв нам"нарив".
Порушив вiн бiблейську тему,
Про перших мешканцiв Едему.
Населяв той райський красвид,
Украiнець перший,пан Свирид.
Прадавнi Шумери,Трипiлля,
Великi люди,без свавiлля.
Були вони справжнi арiйцi,
З черепом правильним,не нiмцi.
Вони ще море вiдкопали,
А поряд гори там на-(о)рали.
Карпатьскi гори,море Чорне,
Собi на радiсть,комусь на горе.
Князь украiнський Св"ятослав,
Про факти тi,зовсiм не знав.
Столицю краiны ,аж на Дунай,
Перенiс ii,на самий край.
Данило Галицький збудував Львiв,
Та на престолi тому сiв.
На Пiвдень земля,Тмутаракань,
Там де сучасная Тамань.
Та це не с iх Украiна,
Краiна звалась Русь сдина.
Пiсля iмперия Росiя,
Як спадок,землi тi посiла.
Була iстория стара,
Весь правий берег вiд Днiпра,
Все захопила Рiч Посполита,
Сама шляхетна,та не умита.
Хохли,елiта iх,зазнались,
У ляхiв гонру набрались:
-Вони не Росiя,вони Русi.
Як у Содомi,здурiли всi.
Бiлi,Малi та Новi росiяни,
Усi ми корiннi слов"яни.
Полянцi,Сiверцi,Древляни.
Отож бо браття ми родина,
Та наша нацiя сдинна.
Одне ми плем"я,одне корiння,
Перун наш Бог,одне насiння.
Давайтеж браття жити в дружбi,
Як що ми разом,ми потужнi.
Протирiчя нашi та незгоди,
Незалежать вiд погоди.
Потрибнi тiльки ворогам,
Миж молимось одним богам.
Сильнi ми,якщо у купi,
Та не копасмось у дупi.
Били туркiв,били английцiв,
Разом з французами i нiмцiв,
Поб"смо ми любих голандцiв,
Та навiть ситих американцiв,
А мо iще других за-ранцiв.
Тож запорiжськi атамани,
Достойники,малоросiйськi пани,
Умовляли Другу Катерину,
Забрати пiд руку Украiну.
Який же князь,а мо гетьман,
Iз малоросiв не росiян.
Знайшов вугiлля на Донбасi,
Сiль у Криму,руду в Кривбасi,
Або уран на Iнгульцi,
Та мiнеральнi кам"янцi?
Хоч одне мiсто заснував,
Чи пiдприсмство збудував?
Пiвденно-Схiдна Новорось,
Як у iмперii велось,
Заселялась людом руським,
Грецьким,сербським,навiть пруським,
Тож всi тi землi но-во-русь-кi!
Галичинаж слав"янського корiння,
Та не знаходить порозумiння.
Вониж ближче до Свропи,
Тому й облизують iй ж-пу.
Там цивiлiзацiя,культура,
А рiдна ненька повна дура.
Чекала принца iз норман,
От i затiяла майдан.
Принц не приiхав на конi,
Вонаж залишилась в г-внi.
Галичина як дiвчина блудлива,
В слав"янськiй отарi"вiвця паршива".
Лiзе з сусiдами у свару,
Змогла спаскудить всю отару.
Якщож бажас,хай iде,
Десь може щастя свос знайде.
Хоч до Канади,а хоч в Свропу,
Потрiбнi там ускрiзь холопи.
Ще кiлька слiв скажу про мову,
Про украiнську,ii основу,
Дуже спiвучу,навiть чудову.
Тiльки ця мова не язик,
Розмовляв на нiй сiльский мужик.
Мова та с руська частково,
Такаж кирилиця,така основа,
В яку напхали слiв iноземних,
Незрозумiлих,неприсмних,
Таких як"мапа"чи"канапка".
Вам зрозумiло?!На цьому крапка.