Автор: Олександр МАЧУЛА, Україна
Перевела с украинского языка Инесса СОКОЛОВА
Оригинал
ЛIРА
Олександр Мачула
http://stihi.ru/2019/03/07/6072
Невже заснула ліра, задрімала,
розладилася чарівна струна?
Мереживо думок моїх загалу
нести невже стомилася вона?
Хіба й надалі будемо незримо
топтатися на місці мов дитя?
Невже ми в цьому світі пілігрими,
із пустоти прямуєм в небуття?!.
Мелодії кружляють падолистом
в моєї ліри завше восени.
Чому ж під весняного вітру свистом
у душах не відлунюють вони?
Невже не в силі зараз ми народом
одним себе, у єдності явить,
щоб повернути віру і свободу,
щоб волю і майбутнє захистить?!
Лише тоді яскраво нам засяє
щасливого прийдешнього зоря,
як біблії з вождями поміняєм
на український томос – Кобзаря!
07.09.2019
Перевожу с желанием понять о чем стихотворение, опубликованное на российском сайте.
Мой перевод (Инессы Соколовой)
ЛИРА
Ужель заснула лира, задремала,
разладилась волшебная струна?
И сети дум моих, как не бывало,
устала от политики она?
Ужели так и дальше нам незримо
топтаться обреченно, как дитю
в огромном мире? Словно пилигримы,
из пустоты идём к небытию?!
Мелодии кружатся листопадом
и вдохновляют осенью меня.
Весною мне не пишется как надо,
не возбуждают ветры, зря свистя.
Ужель сейчас не в силе всем народом,
себя в единстве крепком проявить,
чтоб повернуть и к вере, и к свободе
и будущее наше защитить?!
При этом может ярко засияет
для счастья долгожданного звезда, (заря)
коль библии с вождями поменяем
на Томос Украины – Кобзаря!
(оригинал написан 07.09.2019)