Виросла ст на

Елена Бобылева
Ці очі бездонні, очі рідними були,
Весною палали, тільки жар не зберегли,
Налилися білью, враз, благанням до творця,
Та шансів не мали битись в унісон серця
Виросла стіна...

Виросла стіна
Від землі до неба,
Більше не знайдемо
Шлях той і не треба,
Замість ніжних слів,
Гіркота - полинь,
Виросла стіна,
Більш не буде мрій,
Виросла стіна...

За кроками крок
В пустОти цих нічних доріг,
Міський тяжкий смог
Врятує, тільки й він не зміг
Із пам'яті стерти дні коли душа жила,
Та на шляху до щастя не звелась стіна...
Виросла стіна

Виросла стіна
Від землі до неба,
Більше не знайдемо
Шлях той і не треба,
Замість ніжних слів,
Гіркота - полинь,
Виросла стіна,
Більш не буде мрій,
Виросла стіна...