У цьому бедламі хвороб і смертей, і зневір,
у дикім хаОсі жахУ, безнадійних ілюзій,-
на Бога зухвало гарчить самовпевнений Звір,
а з ним його лічені друзі.
Терпіння Господнє не має ні часу, ні меж,
якщо в нім є сенс... та коли ані крихти не видно,
і Землю захватить війна, і простори небес,
і згине нечистий, ще й друзі його, очевидно.
ОнОвиться світ, змиє гріх первородний Адам,
а Єва цнотлива і чиста, як Діва Марія,
носитиме в люблячім серці росточки надії,
що всіх об'єднає Любові Господньоі Храм.