" У всякого своя доля
І свій шлях широкий,
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком-
За край світа зазирає
Чи нема країни,
Що загарбать і з собою,
Взять у домовину..."
Тарас Шевченко.
При владі лиш лживі пророки,
Ведуть вони Світ в забуття,
Проводять брехливі уроки,
Почути би їх каяття…
Не можуть ні з ким примиритись,
Наказують вести війну,
Вони при грошах, завжди ситі,
Свій цвях забивають в труну…
Сьогодні усі по оселях,
Ні стелі, ні даху – зірки…
Їх блиск над пісками пустелі,
Летять камінці у шибки…
Думками ми сильні, та вільні,
Над нами Творець, тільки Він…
Усі ми тепер божевільні,
Проходимо свій карантин…
За склом, знов усі опинились, ,
Гріхи супроводжують нас,
Злякалися та розгубились,
За долі діток водночас…
Веде нас нелегка дорога,
Отямитись треба усім,
Чекати прощення у Бога,
Та жити, як вчить Заповіт.
Та ближнього свого любити,
Вести справедливе життя,
За помилки осуд терпіти,
Придбати квиток в Майбуття…
Автор Геннадій Сівак.
13 травня 2020 року.