Автор: Людмила ЮФЕРОВА, страница автора http://www.stihi.ru/avtor/lyudayuferova
Перевела с украинского языка Инесса СОКОЛОВА
Я сумувала...
У мене в хаті вечір гостював,
Тихенько дзенькав у пусті бокали...
Ми вдвох, стомившись від буденних справ,
Під пахощі квітневі сумували.
Я відчинила вікна всі хутчій –
Аж вітер з лету розкуйовдив коси!
Зірки дзижчали, як сріблястий рій,
Злетівшись на розквітлі абрикоси.
А солов’ї дуріли від забав,
Витьохкуючи трелі неповторні...
Вечірній смуток подихом злітав
Кудись далеко, де все небо чорне.
Стікав крізь пальці непомітно час
І скапував у глибину люстерка...
Я плакала і згадувала Вас,
І сумувала, аж душа затерпла...
---
В моём переводе
Я скучала...
Когда ко мне вдруг Вечер прилетел,
Тихонько звякнул по пустым бокалам…
Мы с ним, уставшие от многих дел,
Под запахи весны не унывали.
Я растворила окна побыстрей,
И тут же ветер растрепал мне косы!
А звёзды с неба – серебристый рой –
Спустились на цветочки абрикосов.
И соловьи распелись от забав –
Неповторимость трелей их волшебна …
Вечерний сплин с дыханием взлетал,
Куда-то в черноту, бездонность неба.
Песком сквозь пальцы шёл за часом час,
Как в зеркале событья, их не мало…
Всплакнув немного, вспомнила о Вас,
Душа от тихой грусти застонала…