Весенний романс. Валентина Козачук. с украинского

Иосиф Бобровицкий
Весняний романс

 Зіграй мені, Весно, струнами сонця,
При заході за хмари вечорові.
Цвітуть дерева, наші охоронці,
Тож впевнено ідемо в край Любові.

Приспів:
Хай радість нас тихо гойдає
На хвилях цих пахощів ніжних,
І серце моє завмирає --
То в грудях стає йому тісно.


А я тобі тихенько заспіваю,
Під дзвін зірок, що падають в аллею
Ти не питай мене, чи я кохаю,
Або чому літаю над землею.

Приспів.

Під солов'їні трелі й серенади: -
" Цілуй, цілуй, цілуй же без вагання!"
Не визнаю найбільшої я влади,
Ніж ту, що називається " кохання"!

Приспів.


Весна сыграй на солнца струнах,
Когда оно зайдёт за облачко зари.
Весенние деревья в изумрудах.
Идём уверенно мы в край своей любви.

Припев.

Пусть радость нас тихо качает
На волне ароматов песни.
И сердце моё замирает,
Так как стало в груди ему тесно.       

А я тебе тихонечко спою
Под звон звезды, что в небе тает.
Не спрашивай меня, тебя ли я люблю,
Иль почему я над землёй летаю.

Припев.

Под серенаду соловьиной страсти
"Целуй, целуй без колебаний вновь"
Не признаю я в мире большей власти,
Чем та, что называется "любовь!"

Припев.