Як душа засумуe в безлуння...

Ирина Боговина
          ***
Як душа засумує в безлуння,
Не хапайся за ліки, не плач,
Стережись ненадійних, красуня,
Ще весільний скуштуєм калач...

Як у мандри йому заманеться,
Відпусти в світ, благає душа,
Знов додому те щастя вернеться,
Ще кохання обох навтіша...

Без коханого очі сумують,
В гай зелений піди, заспівай,
Глянь,птахи як у небі вирують,
Як радіє весні рідний край...

В травні ночі чарівні в безлуння,
Не хапайся за ліки, не плач,
Стережись ненадійних, красуня,
Спечемо ще весільний калач...

А як з степу сніг, вітер подує,
З шафи вийми гітару, не плач,
Пісня юність тобі подарує,
Звільниш душу,тоді аж заплач...

Хай на ниві роки розквітають,
Хай щасливо складеться життя,
Негаразди хай всі обминають,
Бо в минуле нема вороття...

          ***