Автор: Людмила ЮФЕРОВА, страница автора http://www.stihi.ru/avtor/lyudayuferova
Перевела с украинского языка Инесса СОКОЛОВА
*
Время скачет резво, словно мячик,
Вот уже закралась седина…
Но грустить не стану, это значит –
Буду жить, улыбками полна.
Сентября ключи я обронила –
Вечер погасил его фонарь.
Порасправив звездные ветрила,
Ночь гарцует, словно тучи в хмарь.
Я ж гоняю мяч, да так упрямо…
Непоседа-ночь, ключи отдай!
Кто-то мудрый с неба молвит прямо,
Утешая: «Дочка, не страдай!»
Временем давно переболела
И смирилась с обликом лица.
Помню молодицу с кожей белой
И ромашки в поле, у крыльца.
---
Оригинал
http://www.stihi.ru/2010/11/27/3777
*
Час стрибає м’ячиком по східцях...
Вже й у мрію вкралась сивина...
О, думки, страждайте і моліться,
Щоб усмішка не була сумна.
Я ж ключі від вересня згубила –
Вимкнув вечір місячний ліхтар.
І, напнувши зоряні вітрила,
Ніч гніда гарцює серед хмар.
Я ж ганяю м’ячика, я вперта...
Непосидо - ніч, ключі віддай!
Хтось із неба в білосніжнім светрі
Мені каже: „Доню, не шукай!”
Я давно на час перехворіла –
Хай торка цілунками чола.
А з долоні молода і біла
Польова ромашка проросла...
*Людмила ЮФЕРОВА – член Национального Союза журналистов Украины, Национального Союза писателей Украины и Украинской ассоциации писателей, лауреат Международного фонда ВСМ.