Солдат молився…
у окопі, на колінах,
так нерухомо, наче скляк.
Навкруг, ікони мов на стінах,
а не вогонь і переляк.
Мов - тиша…
спів в церковних хорах...
не кулі свист і бомб розрив.
Він - на вершині.
Він - у горах,
серед лугів і хлібних нив...
Молився…
в середині - пекла!
Усе палає, тріск броні.
Душа - жива, а не затерпла.
Як оберіг.
Як - сонце у вікні.
4.06.2020 р.