Біжу малесенький, розкинув рученята,
Стежиною до самої води,
Плачу, гукаю тебе – Мамо! Мамо! Мамо!
Та хитку кладочку мені не перейти.
З гучного міста на тихий берег річеньки
Ти привезла мене, прощаючісь навік...
Тупочуть крізь сад-город босенькі ніженьки –
Я за тобою біг би, біг і біг!
У сльозах пестила мене і цілувала,
І ти, і соняхи всміхалися мені –
Тінь зникла, відступила чорна хмара,
Доля поблажлива була тоді.
Та не тепер... Біжу, і плачу, і гукаю,
І, ніби, знов без тебе я у тім раю...
День розгоряється і день згасає,
Яким би довгим-довгим він не був.
5.VI.2020р.