Довго ми жилИ на карантині...
Навіть в церкву не пускали нас.
Але духом зАвжди ми - єдині
В нашій вірі -"нині й повсякчас"!
Служби Божої не забували,
По неділях слухали... "онлайн"...
І душею наче відчували
Один Одного, бо ж ми - слов'янський клан.
Нас не відокремити нікОму -
Нація булА, будЕ і є!
Залюбки навчаємось чужому,
Але пам'ятаємо своЄ!
Православний код у серці - змалку,
Це - насліддя наше від батьків.
Ми йогО не зрадим до останку,
Наша міцність - молитовний спів!
Ми сьогодні знов разОм у храмі
Прославляєм Трійцю Трисвяту.
Божий Дух витає поміж нами,
Завдяки Спасителю-Христу.
Божа Мати нас охороняє
З білим військом Ангелів Небес...
Нас ніЯкий вірус не зламає(!) -
Подолавши смерть, Ісус Воскрес
І вознісся в височинь небесну,
Утішителя лишивши нам.
А іще дав місію почесну
Проповідувать священникам
Слово Боже, що - сильніш за зброю,
З ним ми пережили карантин,
Є для нас людиною такою
Наш отець - наставник Костянтин.
Він веде нас рівними шляхами,
Кожному він друг і поводир.
Йдем до нього з радістю й сльозами,
Щоб знайти у сОбі спОкій й мир...
Дай йому, Господь, рокИ щасливі
У здоров'ї все перебувать;
І, як пастирю, на Божій ниві
Всіх овечок блудних позбирать.
Дай йому терпіння до нас грішних,
(Нас з упадків, Боже, піднеси!)
Хай зійде на нього благість Вишніх,
Доля щоб булА - "з води й роси!.."
07/06/2020/