Атанас Капралов
МИЛОСТИНЯ
Дівча
у переході грає,
немов смичком
малює саме…
І серце вмить перетікає
до капелюха з дрібняками.
І поривається щодуху
туди, де силует гаврошів.
Замісто
кинуть в капелюха
холодним жестом
два-три гроша...
Пройти б повз неї в цій хвилині,
немов не чую і не бачу,
мені оця жебрачка нині
смичком по горлу
водить наче…
Грай,
дівчино!
А дощ в кресчендо
стає пекучим невзабарі –
його у жменях і від мене
дай нашій мачусі Болгарії!
(переклад з болгарської — Любов Цай)
***
Оригинал:
Атанас Капралов
МИЛОСТИНЯ
Рисува в подлеза
момиче
с цигулка
звукове вълшебни…
И моето сърце потича
към шапката с монети дребни.
Потичат безполезни чувства
към този силует гаврошов,
наместо с хладен жест
да пусна
за милостиня
два-три гроша.
Наместо сляп да я подмина
и нотите да сритам бърже,
днес тази малка просякиня
с лъка по гърлото ми
стърже…
Свири,
момиче!
Дъжд в кресчендо
вали немилостив и пари –
предай го в шепички от мене
на мащехата си България!