на пiку лiта на укр. яз

Любонька
(бездієслівне)

Сонце...спекотно...липень
(повітря, мов кисіль) -
лІта найвищий стрижень;
пісенно - звідусіль...

Жайвір у високості -
провісником добрА;
(радісно, аж до млості)
літо - надій порА,

зустрічей і любові,
мрІйливих сподівань;
щастя - у кожнім слові
сердець оповідань...

Пахощі квітів - медом,
сОлодом - у душІ;
зОрі вночі - наметом,
в місячний рай - мерщій!

Там - дивеса казкові,
без меж - Молочний Шлях...
схОдинки пурпурОві
на золотих шнурках.

То - Вічності драбина
у нескінчену даль...
дуже крихка щаблина -
в сховище, де - Ґрааль.

Божий напій священний -
безцінний Дар Небес,
цілющий та натхненний,
повний живих чудес...

Метеликові крИла
з майстерним вишиттям -
нАпнутії вітрила
мандруючих життям...

Плескітом океанів
і шелестом дібров,
покрОвою туманів -
вдячний молитвослов

за Всесвіт неповторний,
за колорит фарбІв,
за настрій форс-мажорний,
мозаїку віршІв...

************************************
Душно - на піку лІта,
сонце, як той ліхтар,
як генератор світла;
навкруг - липневий жар...
 
04/07/2020/