Вода ключа, упруга и крута,
хотела бы смириться. Тихо-тихо –
куда ни глянь. Ставок. Клочками стреха,
блудниц – с дороги. Только все не то.
Еще к пригорку дыбится стежа,
еще в колодце\в кринице теплится свеченье
а струйка ночи, выгусшая синью,
засоловела отблеском ножа.
Прикрой у спальни двери на замок.
Так грустно пахнет. Будто сад осенний
пророс на кадках, на мешках и скрынях
и мхом покрыл исшарканный порог.
И вот вода, упругая на вид,
смириться соизволила. И темень.
Лишь только забытье, подобно кремню,
стругает искры боли и кружит.
СТАВОК (обл.). Пруд, запруда. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков.
СКРЫНЯ малорос. название сундука. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Павленков Ф., 1907.
І джерело, напругле і круте,
воліє упокоритися. Тихо —
куди не глянь. Ставок. Страпата стріха,
повій — од шляху. Тільки все — не те.
Ще дибиться до пагорба стежа,
іще в криниці блискає цямриння,
а цівка ночі, вигускла, аж синя,
засоловіла полиском ножа.
Прикрий на засув двері. В ванькирі
так сумно пахне. Ніби сад осінній
поріс ці кадуби, мішки і скрині
і проімшанив зчовганий поріг.
І джерело, напругле і круте,
зволіло упокоритися. Темінь.
І тільки забуття, неначе кремінь,
жалкі стругає іскри і мете.