Не говори печальными глазами...
Лина Костенко
Не говори печальными глазами
то, что не могут выразить слова.
Так нежность неожиданно пронзает.
И так молчит перед грозой листва.
Ты сон мой или явь моя не знаю,
иль просто это магия была...
Ведь радуга стояла между нами!
Но пропасть между нами пролегла!
Тебя я вспомнив, не скажу - любимый.
И все же ты меня не забывай.
Жизнь разными дорогами прошли мы.
Судьба свела однажды невзначай.
НЕ ГОВОРИ ПЕЧАЛЬНИМИ ОЧИМА.
Лина Костенко
Не говори печальними очима
те, що не можуть вимовить слова.
Так виникає ніжність самочинна.
Так виникає тиша грозова.
Чи ти мій сон, чи ти моя уява,
чи просто чорна магія чола...
Яка між нами райдуга стояла!
Яка між нами прірва пролягла!
Я не скажу і в пам'яті - коханий.
І все-таки, згадай мене колись.
Ішли дві долі різними шляхами.
На роздоріжжі долі обнялись.