Вiд нього я не сховалась...

Лилия Коваленко Алёхина
Лилия Коваленко
---------------------------------

Від нього я не сховалась,
І він свою мрію не зрадив, -
Та хто ж нам тепер допоможе?
Хто дасть нам розумну пораду?

Таке неземне кохання -
На нього права не маю.
Без щастя так важко жити,
А щастя прийшло - страждаю!..

Тікати від нього - несила,
В собі його шал відчуваю,
Приходить у сни щасливі -
Від нього рятунку немає.

На кожний слабкий його поклик,
Втрачаючи розум іду я.
Над кожним новим моїм кроком
Звучить все чіткіш: "Алілуя!.."

О! Господи! Праведний, де ти?!
Чому ти мене не рятуєш?!
Я ж тільки слабка лілея,
А він? - Не знаю хто, - всує...

Я в ньому тону і на гребінь
Знов хвилі його виринаю.
Не тільки слабка планета, -
Нас Всесвіт величний єднає.

То як же противитись долі?
У кого просить порятунку?
Такий все здавався слабкий він, -
Та напоїв мене трунком.

Безумство своє в мене влив він, -
Де він, а де я - вже не знаю.
Я хочу кричати: " Це грішно!" -
А губи шепочуть :
                " Кохаю..."

О! Господи! Єсмъ ты я вірю,
На тебе лише уповаю.
Ім'я твоє хай святиться, -
Я волю твою пізнаю...

Лілія Коваленко
1983р. Цикл
"Таке неземне кохання"

****************

Перевод на русский язык :


От него я не спряталась, Боже,
И он сердца зов не предал, -
Но кто же теперь нам поможет,
Вразумит нас  мудрым советом?

Любовь моя неземная,
Нет прав на тебя, я знаю.
Так жить тяжело мне без счастья,
А счастье пришло - страдаю.

Бежать от него нет силы,
Безумьем мне душу наполнил,
Во сне каждом он счастливом,
Не вырваться мне на волю.

На каждый зов его слабый,
Теряя рассудок иду я.
Над  каждым моим новым шагом
Всё громче звучит "Аллилуя!"

О! Господи! Праведный, где ты?!
Ну что же ты нас не рассудишь? -
Цветок я слабый лилЕи,
А он? - Не знаю кто, - всуе...

Тону уже в нём и на гребне
Его волн любви выплываю,
Нас вместе с грешной планетой
Вселенная соединяет.

Так как мне судьбе не кориться?
Молить кого о спасеньи ? -
Дал страстью сердцу налиться,
Колдовским напоив
меня зельем.

Неудержно в грезы проникнул, -
Где он, а где я - уж не знаю.
"Ведь грех это!" - хочется крикнуть, -
Но сердцу безвольно скоряюсь.

О! Господи! Есмъ ты я верю,
Лишь на тебя уповаю.
Пусть имя твоё святится, -
Я волю твою познаю...

Лилия Коваленко
28.07.2020г.
Цикл "Моя неземная любовь"