Я б хотiла сьогоднi до Вас зазирнути на каву...
Хай зупиниться час i кружляють у небi зiрки...
Я б хотiла побачити посмiшку вашу ласкаву,
Беручи фiлiжанку iз проcтягнутої руки...
Я б хотiла дивитись i бачити
Очi... Обличчя...
Cлухать вашi слова - та тихенько радiти тому.
До самого до ранку спливали би нiжнiстю свiчки,
Осягала би вас, розумiючи: не осягну...
Ми - два рiзнi свiти, двi планети на свОїх орбiтах:
Хоч притягнуться вкупу, але ж, не торкнувшись, злiтять.
Так по-рiзному квiтнуть, неначе, однаковi квiти,
Так по-рiзному тi ж самi вогнища палахкотять.
Буде ранок, i ми - два натрудженi вкрай пiлiгрими -
Розiйдемось по свiту, шукаючи iстин простих.
Ми роздiленi ними i ми повiршованi ними,
Ми - не в цих i не в тих, ми iз ними, i ми проти них...
Я б хотiла сьогоднi до вас зазирнути на каву,
Хай зупиниться час i кружляють у небi зiрки,
Щоби тiльки побачити посмiшку вашу ласкаву
Й доторкнутись зненацька до проcтягнутої руки.