Пахнет вербой и табачным дымом,
вишнею и порохом дорог,
пахнет теплый, предвесенний гром,
пахнет ранним маем, ранним дивом.
Пахнет босоногими тропами,
десятичным пряденным холстом,
пахнет хищным солнцем, диким камнем
и калюжи захмелевшим дном,
пахнет ветром странствий, кораблями
из бумаги, грёзами ручьев,
ранних лет обманчивыми снами,
мыслями мятежными юнцов.
Жизнь насквозь пропахнула. Весна
голубеет и курится нега,
голубеет и курится небо
только запахом знакомое доселе.
1965-1971
Пахне вербами і цигарковим димом,
вишником і порохом доріг,
пахне теплий, провесняний грім,
пахне раннім маєм, раннім дивом.
Пахне босоногими стежками,
десятковим праним полотном,
пахне хижим сонцем, диким каменем
і калюжі захмелілим дном,
пахне мандрами, з паперу кораблями,
пахне журкотом і мріянням струмків,
ранніх літ підведеними снами,
юності думками непокірними.
Все життя пропахчене. Весна
голубіє і кадіє тепло,
голубіє і кадіє небо
тільки пахощами досі знане.
1965-1971