1
Ти знов у спогадах з'явився
і біля серця - млосно знов.
Зненацька так мені наснився
із натяками на любов...
ДорОги наші розійшлися
(тому не знати скільки літ)
і вирок долі вже здійснИвся:
навколо мене - інший світ.
п/в:
Без тебе сонце не померкло
і місяць сяє, як завждИ...
Не у твоє дивлюся дзеркало
і не твої у нім - сліди...
Нас в різні стОрони розвіяло -
минулого не воруши!
В кохання твОго недозрілого
не бУло кісточки душІ.
2
Тепер тривожити не варто
таємного у глибині.
Не розгориться згасла ватра,
не вЕрнуться щасливі дні!
Розбився чОвен наш об скАли,
не витримав штормОвих хвиль.
ВідвОдив погляд ти лукавий,
а я ховала в серці біль.
п/в:
Навіщо знов у вир пирнати,
в обійми пристрасних утіх?
Не змушуй знов мене страждати,
віддавшись в руки чар нічних.
Наранок зникнуть сновидіння
й розтане марево надій,
коли з проміннями прозріння
ти щезнеш, почуттів крадій.
Без тебе сонце не померкне
й зіркИ світитимуться знов...
Лиш, кам'яніючи, затерпне
серце, не вірячи в любов!
(авторська пісня) 13/07/2020/