Знов безсоння в ночі:
То колишня зима синім холодом тужить,
Та із пам*яті знов підійма –хоч кричи –
Та без жалю вигортує душу
Заметілі нестримну шаленість –
Тую сніжну лавину –
Що назавжди раз*єднує єдність,
Та лишає лише половину.
15.04.2020г.