Щасливиця, я маю трохи неба ___________ Счастливица – имею кроху неба,
і дві сосни в туманному вікні. ___________ две сОсны в затуманенном окне.
А вже здавалось, що живого нерва, ______ А уж казалось, что живого нерва,
живого нерва не було в мені.____________ живого нерва не было во мне.
Уже душа не знала, де цей берег, ________ Уже душа не знала где мой берег,
уже втомилась від усіх кормиг. __________Устала от несения вериг.
У гроні дня, в оркестрах децибелів _______И в гроне дня, в оркестрах децибелов
ми вже були, як хор глухонімих._________ мы находились словно хор глухонемых.
І раптом, – Боже! – після того чаду ______ И вдруг, – о Боже! – сразу после ада
і тарапати, рівної нулю, – ______________ мучений всех и равенства нулю, –
я чую дощ. Він тихо плаче правду, ______ я слышу дождь. Он тихо плачет правду,
що я когось далекого люблю.___________ что я его далёкого люблю.
І чую тишу. І співають птиці.___________ И слышу тишину. Птиц пенье хоровое.
Проходять люди гарні і незлі.___________ Проходят крОткие и тАк себе.
В пахучій хмарі дощової глиці __________Летят дождинки ароматной хвоей
стоїть туман, як небо на землі. __________и стелится туман, как небо на земле.
Пасуться тіні вимерлих тарпанів, _______ Пасутся тени вымершых тарпанов,
навшпиньки ходять сутінки і сни. _______ бесшумно ходят сумерки и сны.
Весна підніме келихи тюльпанів,— _____ Весна подносит мне бокал тюльпана, –
за небо вип'ю і за дві сосни! ____________за небо выпью. То, где две сосны.
Життя пройде, немов вода _____________ А жизнь пройдёт, как та вода
І відцвіте, немов вишнева гілка... _______ цветущей вишни белая улыбка…
В житті одна помилка - не біда,_________ Одна ошибка в жизни – не беда,
Біда, коли усе життя помилка___________ Беда, когда вся жизнь - одна ошибка.
перевод «Одиночество Души...» (Грушенька Обыкновенная)
Ліна Костенко. Вибране. Київ. Видавництво художньої літератури „Дніпро", 1989, стор. 44.