Атанас Капралов
ЖОКЕЙ
Завад занадто на шляху моїм!
Та серце все ж долає перешкоди…
Мене не зрадиш, коню мій,
затим,
що вершник твій пройшов вогонь і воду.
Босоту перескочили у такт.
Геть блюдолизів з шляху –
не до шпети.
А різних –
ані риба, ані рак –
ми курявою вкрили…
… Стоп! Лабети!
Класична перешкода —
то подляк
і двоєдух
з лицем
несамовитим.
Вдихни повітря,
коню мій, відтак
скачи високо,
землю бий копитом!…
… Юрба геть шаленіє.
Хор нікчем!
Проте
є і сміливці поміж неї,
чиї серця сповняють буря й щем,
хто
ввись стримить.
Вітаю вас, жокеї!
Одначе гра в манежі варівка –
пронизує
вас
погляд
мій
пекучий!
Готові до останнього стрибка?
Абсурдний скік —
сміливо й неминучо.
Пришпорює,
щоб скинути ярмо,
надія –
попри підлості гримасу…
О, смертний скоку,
честь захистимо
безчесного і зганьбленого часу!
(переклад з болгарської — Любов Цай)
***
Атанас Капралов
ЖОКЕЙ
Препятствията станаха безброй!
Сърцето ми на косъм ги прескача…
Не ще се предадеш,
жребецо мой,
врял и кипял боец ти е ездачът.
Гамените прескочихме във такт.
Зад нас са подлизурките –
на топка.
А разни –
нито риба, нито рак –
удавихме във прах…
…Стоп. Следва клопка.
Класическо препятствие –
подлец.
В ръката –
с мак,
с усойници – в очите.
Вземи си въздух,
славен мой жребец,
скочи високо,
блъскай със копита!…
…А публиката вие.
Жалък хор!
Но ето,
че най-дръзките сред нея
наскачаха и яхат във възторг
сърцата си.
Приветствам ви,
жокеи!
И ви пронизва погледът ми строг –
опасна
е
играта
на
манежа!
Готови ли сте за последен скок?
Абсурден скок –
висок и неизбежен.
Надеждата –
докрай да победим –
пришпорва ни…
Но пошлостта не дреме…
О, смъртен скок,
ела да защитим
честта на тъй безчестното ни време!