На обличчя моє чистий падає сніг,
Березень опинивсь у січневім полоні.
Не прийти я до Тебе Ісусе не міг
Бо я бачив криваві сліди на долонях.
Знав я те, що колись це життя промине,
Та в полоні я був у життя круговерті.
Я не знав що так сильно Ти любиш мене,
Що на Землю прийшов Ти за мене померти.
Своїм серцем схилюсь до пробитих долонь,
Хоч уже наче снігом посипані скроні,
Бо не гасне любові Твоєї вогонь
І я жити бажаю у неї в полоні.
На обличчя моє чистий падає сніг,
Та розтанув на землю стікає сльозою
Бо у смерті Твоїй я знайшов оберіг,
Мій Ісусе, і хочу я жити з Тобою.