Пламя осени

Александр Афонин 4
Полум'я осені рветься кудись догори,
Міцно оплівши старезної стовбур тополі...
Так і у нас догорають, закінчившись, долі,
Бо не спинити осінньої людям пори...
Хоч і не всім свою осінь вдається прожить,
Та й не у кожного так вона ясно палає.
Мабуть, Всевишній окремих лише наділяє
Щастям красиво життєвий свій вік догоріть...