На http://stihi.ru/2020/08/23/3830
Как резво прошлое моё!
Темно, стооко, безголосо…
Я в нём стою, простоволоса –
Сквозь пальцы время прочь - быльё...
Качаю долю на руках,
И песню нежную мурлычу…
И не ищу подкову нынче,
В сыпучих скрытую песках…
Бежит строкой моё перо,
Стирая след вины, причины…
И трудных поисков почины
Тотчас же сводят всё к зеро…
Прокладывает мне дорогу
Знак восклицательный наверх!
На ней борю манящий грех…
И сердце отдано лишь Богу…
6.09.2020
Яка минувшина стрімка!
Стоока, темна, безголоса...
Я в ній стою простоволоса -
І час крізь пальці витіка...
Гойдаю долю на руках,
Шепочу ніжну колискову...
І не розшукую підкову,
В сипучих сховану пісках...
Біжить рядками олівець -
Закреслює вину, причини...
Мої дослідницькі почини
Негайно зводить нанівець...
Витичує мені дорогу
Настромлений окличний знак -
На ній...нема дурних ознак...
І серце - віддане лиш Богу...