Переводы
Из Василия Головецкого
Пусть желтая листва ещё не сброшена,
Исповедальная приблизилась пора:
Щенок озябший плачет под березою
Совсем один у сонного двора.
Ещё огнём полощется околица
Но холодком уже дохнула мгла:
Озябший пёсик безутешно молится
В березняке у тихого села.
Василь Головецький
* * *
Ще золото осіннє все не знесене,
Та сповіді пора уже прийшла:
Бездомний песик плаче у березині
Безвихідно край сонного села.
Ще полихає вогняна околиця,
Та вже війнула холодком імла:
Самотній цуцик безутішно молиться
В березині край тихого села.
211020