Якуб Колас - Осень

Денис Говзич Дг
ОСЕНЬ

Пусто. Лишь стогов немного -
Порыжевшие стоят
И скворцы возле дороги
Целый день одно кричат.

Гречка сжата. Голо в поле.
Рожь вся собрана давно.
Только плавают на воле
Кучи туч, как волокно.

Дождик льёт без перерыва;
Ветер свищет, будто зверь…
Лужи у крыльца, тоскливо!
Грязи, грязи-то теперь!..

Всё засохло, всё завяло.
Морось, слякоть, холод, тьма.
Поскорей бы укрывала
Землю черную зима!

Якуб Колас

И ОРИГИНАЛ

Восень
 
Пуста ў лузе. Толькі стогі
Парыжэўшыя стаяць
Ды шпакі каля дарогі
Цэлы дзень адно крычаць.
 
Грэчка зжата. Гола ў полі.
Жыта зьвезена даўно.
Толькі плаваюць на волі
Кучы хмар, як валакно.
 
Дожджык сее беспрастанку;
Вецер сьвішча так, як зьвер…
Колькі лужын каля ганку!
А гразі, гразі цяпер!..
 
Ссохлі травы, ўсё павяла.
Слоць, плюхота, холад, цьма.
Эх, скарэй бы закрывала
Зямлю чорную зіма!
 
Якуб Колас

Художник Алексей Саврасов «Осень. Деревушка у ручья.» 1870-е

ДАЛЕЕ

Осень - время печальной красоты
http://stihi.ru/2020/11/02/3638