***

Такий сонливий листопад
Відштовхуючись від обочин
Бреде між вулиць невпопад
І притуляється до ночі

Його сонливість розігнать
Не може дощ , що листя мочить
Хоч голову цей дощ морочить.
Щоб наперед не забігать

На лавку листопад присяде
Бо мусить стежити за всім
Що в парку діється між тім
Як зберегти дерев принади

По листі жовтім і зеленім
Не так вже й зрозуміла осінь
До того ще й багряна просідь
І в образі такім завмерла

Що охоронцю листопад
Твої скарби в її музеї
Чарівної живої феї
У  жовтім світлі тих лампад