Атанас Капралов
СВІТИ
Щось із світом недобре – жартома грубіяни
вчать усіх етикетам: добре де, де погане…
За нізащо усе їм – честь і мужність зокрема,
і чеснот твоїх купу забирають нікчеми.
Через підступи підлі світ міліє до краю,
де на чесного кажуть: ось хто лжу розганяє,
злодій каже: «Лови крадія! На підмогу!»,
підлі в зраді тебе винуватять,
святого...
Що тобі залишилось?
А лишилось єдине:
хоч не винний — а мусиш визнавати провину.
І тобі помилково в цьому випало
жити.
Ти націлений в безмір –
тож шукай свого світу…
(переклад з болгарської — Любов Цай)
***
Оригинал:
Атанас Капралов
СВЕТОВЕ
Тоя свят прекалява със шегите си плоски:
грубияни те учат на красиви обноски,
мъжество ти преливат импотентни влечуги,
тържествуват безличия с твойте лични заслуги.
Тоя свят омерзява със коварствата свои:
щом си честен – доносник те наричат копои,
цяла хайка крадци вика: «Дръжте крадеца!»,
подлеци за предателство съдят тебе –
светеца…
И какво ти остава?
Пред съда със насмешка
да признаеш вината си – ти си тук по погрешка.
По погрешка на тоя свят съществуваш –
на т о я.
И прицелен в безкрая –
да политнеш към с в о я…