Плата

Мариулла Дми
«Ласкаво прошу та на мою землю.
Тут всі вірші з цього дня про тебе.» (с)

__________________

Це ж треба бУло, так закохатись…
Втрачати себе і кричати на місяць -
Питати про цих почуттів вартість,
Про їх вагу, про їх цінність.

Чи треба бУде мені платити?
Чи біль і сльози – то все минуле?
Чим я віддячу за ці миті,
Чи кредитори про мене забули?

Так страшно отримати чек розрахунку,
І зрозуміти, що не по карману
Така доза смутку
Та вихід з омани...

Тримаймо ці миті, вони безцінні.
Не хочу більш згадувати про «потім».
Я за тобою можу у вічність,
Боюсь! Та з тобою бути хочу...