І знову ніч. О, Господи. Яка ж була то ніч!
неначе все поглинула пітьма.
Невже тут справді дійсності нема?
Та іноді по небу промайне яскрава зірка
й зникне миттю десь за небокраєм,
гарячий спалах небо розтинає,
але не в тому річ,
той спалах навпіл серце крає,
а зірка та про тебе нагадає,
чи може це і є єднання мить
нехай вже навіть десь за небокраєм.
Якщо це, звісно, не небесні жарти,
тоді життя і дійсно все ж чогось та варте.