Н. Бидненко
Складались дні сторінками буття:
Як все було і як могло би бути…
О як же стрімко сторінки летять
Й мене із жовтня переносять в лютий.
А нині ж – осінь. Без засилля криг
І без снігів, що всі сліди ховають…
Десь про любов існує Книга Книг –
Там і про нас, можливо?.. ні, не знаю…
Бо не звучить жаданий твій дзвінок,
Туманом осінь кута сподівання –
Небесний Цензор викреслив рядок,
Де я і ти, і пісня про кохання.
***
Сложились дни страничками из жизни:
Как раньше было и могло бы быть...
О как же быстро те летят страницы
Меня из октября на зиму в одну мить.
А нынче - осень. Без торосов, льдов
И без снегов, что все следы укроют...
И существует где то Книга-Книг - любовь
Там и про нас, возможно?...нет, не знаю...
Да, не звучит желанный твой звонок,
Туманом осень кутает надежду -
Небесный Цензор вычеркнул рядок,
Где я и ты и песня про любовь.