Валентин Чернев
БІДНІСТЬ
Місяць світить, проте він вже не той...
Мацуа Басьо
Білий світ обіднів.
Де ж то даль неосяжна і звична,
де гірські кришталі й небеса лазурові без меж…
Тиша більше не є тишиною, а вічність не вічна,
пада сніг, тільки білим його не назвеш.
Білий світ обіднів.
В диво-сад не ступити людині,
вже й дива не дива. Попелюшки не ходять на бал;
де незнані моря, що в них води сріблясті і сині,
чи ж я жив взагалі? – так людина пита під фінал.
Білий світ обіднів.
І якщо його перехвалили,
значить, сплутане все і не так все ведеться, як слід,
чиста річка вчорашня сьогодні брудна й помутніла,
днів страждениих гірчить нам червою поточений плід.
Білий світ обіднів.
І я хочу у мороці й тиші
у пустелі засніженій вити, як вовк одинак,
все минуло, пройшло… І мене не бентежить вже більше –
ані голос, ні жест, ані жодний-жоднісінький знак.
Білий світ обіднів.
Обіднів з ним і я достеменно,
моє слово сухе, голос мій – ніби він і не мій.
Я співав про життя, шепотів гарячково й натхненно,
але світ – він змінився, а я…
Боже, й я не такий!
(переклад з болгарської — Любов Цай)
***
Валенин Чернев
БЕДНОСТ
Свети луната, но не е онази...
Мацуо Башо
Обедня този свят.
Вече няма пространства далечни,
небеса от старинен лазур и планински кристал.
Тишината не е тишина, вечността не е вечна,
пада сняг, но отдавна снегът не е бял.
Обедня този свят.
Вече няма вълшебни градини
чудесата не са чудеса, Пепеляшки не ходят на бал;
вече няма незнайни морета, берилово сини,
а човек преди края се пита дали въобще е живял.
Обедня този свят.
Ако туй е животът прехвален,
значи някъде нещо е сбъркано в този живот,
значи бистрият вчерашен ручей е мътен и кален
и горчив е на дните ни трудни червивият плод.
Обедня този свят.
И ми идва да вия сред мрака
в заснежената пустош край мен като вълк единак.
Всичко скъпо и светло е минало. Нищо не чакам –
нито глас, нито жест, нито някакъв знак.
Обедня този свят.
Обеднял съм и аз безнадеждно
и стихът ми е сух, и гласът ми не е моят глас.
Бих възпявал живота, бих шепнал горещо и нежно,
но светът не е оня, а аз...
Боже, аз не съм аз!