Для Наших Українських Берегинь!
Та Наших воїнів-захисників!
http://stihi.ru/2021/01/26/5272
Гості - се така наука, справедлива мабуть штука!
Що у гості принесеш, - з тим додому і підеш!
Принесеш букети квітів - наш побачиш степ у літі.
Солов'їний тьох й Вертеп! - Самий кращий в світі степ!
Принесеш красу та вроду, враз отримаєш нагоду
Наших пісень поспівать, й гарно поколядувать.
Хороводи поводити, арф почути та трембіти.
Пісня наша - смак в борщі, як веселка на душі!
Гості - се така наука, справедлива гарна штука!
Що у гості принесеш, - те й додому понесеш!
Прийдеш з посмішкою в серці, іскупаєшся в озерці
Оченяток неба синь Українських Берегинь.
Від красунь усім привіт! - в захваті весь білий світ!
Радість, сміх у подарунок се любві й добра рахунок!
Бо це честь господарям - раді лагідним гостям!
Українці - щирі люди - усміхаються повсюди!
Гості - се така наука, чудернацька й добра штука!
Як у гості ти прийдеш, - з тим додому і підеш!
А сердитим, злим "гостям" я пораду гарну дам:
Як з ганьбою лізти в гості, порахуйте свої кості!
Для нахабних є кулак! Прибирайтеся! Ще б пак!
Україна вельми щира - для брудних не шкода й мила!
Віник - гарний інструмент! Вимітає бруд вмомент!
Хто ж зі зброєю приходить - той від неї смерть й знаходить!
Упакуємо в труну ту загарбницьку війну!
Вам назад ваш "подарунок" - вашої ганьби пакунок.
Українцям зла не треба! В нас доволі з сонцем неба!
Щастя вистачить на всіх - наше гасло: - Радість й Сміх!
Гості - се така наука, справедлива й сильна штука!
З чим "у гості" ти припрешся, - з тим назад і повернешся!
А для наших оборонців Українське сяє сонце!
Всіх злодів завертайте, в Нашу хату не пускайте!
Нам чужого не потрiбно
Та свого не віддамо!
Грабувати справа хибна!
Се сказали всім давно!
Світ повинен мирним стать! Треба жить, не воювать!
Жить реально, а не мріять! На полях пшеницю сіять,
Щиро пестить діточОк - Українських квіточОк!
Памятайте! Вас чекають! Жінки й дітки вас кохають!
Захищайте Україну! Бийте ворога до згину!
Батьківщина в Нас ОДНА! Дуже любить вас вона!
Честь країни - пульс у скронях - в ваших сильних жар-долонях!
Злих гостей всіх відвертайте, в Україну не пускайте!
Гості - се така наука, справедлива мирна штука!
Хто з війною к нам припрецця, - той в труні і повернецця!
Мир для всіх завжди віднині!
Слава Нам та Україні!
=GrafBorisfen=26.01.2021
П/Н. Мене, як гідного Сина Української РЕСПУБЛІКИ ОБУРЮЄ, що НІХТО ще не підтримав мене у організації Движу «СТОП ВІЙНА! Та ГОДІ вже ВБИВАТИ!!» що говорить про велику кількість мацьковськага планктону! КОЖЕН, хто нині хрюкнув хоч одне слово маськва-вбитим язЫком окупанта-вбивці = є АГЕНТ КРЕМЛЯ та ката-путлєра! Особисто я /як правозахисник та письменник/ іноді допускаю Рєчь Руса, щоб достукатися до сердець тих, хто ще вагаєцця ким стати – катом-вбивцею, чи почати боротьбу з пандемією зла та війни! Слава МЕНІ та Українській Нації! СЛАВА Українській РЕСПУБЛІЦІ! =GrafBorisfen=13.04.2021
Ярослав Трінчук
18 мая 2021 ·
КОНОТОП
Весною 1659 року московська армія під командуванням О. Трубецького, Г. Ромодановського, та С. Пожарського напала на Україну.
Але ще восени 1658 року загони москалів вторгалися на територію України і творили безчинства, які важко описувати. Саме тоді Г. Ромодановський пограбував Конотоп. Його зустріли з хлібом, сіллю. Ціла процесія зустрічала. А він помолився, перехрестився, сказав «Війська треба потішити» і… дав команду грабувати місто.
Так ніжинський полковник Григорій Гуляницький 10 листопада 1658 року писав до Григорія Кобилецького, тодішнього наказного полковника. «Москва наступає безбожна… все вогнем і мечем розорюють, церкви Божі палять, без усякого милосердя про монастирі, священиків і іноків та інокинь всіх під меч пускають, а більше того над паннами добрими дівицями і попадями глум роблять, груди вирізують, і малим дітям не спускають, образам святим очі вилупляють…»
Тепер велетенська московська армія на своєму шляху нищила все живе. П’ять міст «розорили, випалили й висікли» вщент. Це – Срібне, Варва, Лубни, Сенча і Борзна. Нагадаємо, у складі цієї армії були козаки І. Безпалого. Недобитки М. Пушкаря.
Це вторгнення перекреслило всі домовленості між Москвою і Гетьманщиною, які були укладені до цього.
А поляки теж не дотримувались Гадяцької угоди, і на просьбу І. Виговського війська не прислали. За винятком невеликого загону Анджея Потоцького. (Польща, як і Москва, лукавила). Україні загрожувала доля Новгородської республіки – цебто, бути знищеною впень.
Стотисячне нашестя залишало за собою мертву землю.
Зупинило московське військо тепер уже добре укріплене невелике місто Конотоп. Оборону організував ніжинський полковник Григорій Гуляницький.
Захищали Конотоп два полки – ніжинський і чернігівський. Разом біля 4 тисяч козаків.
І от на купку оборонців навалилася стотисячна орда. Г. Гуляницький сказав: лягли на смерть і города не здамо.
Зупинившись перед Конотопом, О. Трубецькой відправляв загони, які «…і висікли, і випалили» навколишні поселення.
Захисники понад два місяці воістину героїчно тримали оборону. Що тільки москвини не робили. І масовані штурми, і підкопи, і навальний артилерійський вогонь – ніщо не могло зламати козаків.
Українська нація повинна згорати від сорому, адже мало хто знає, що таке оборона Конотопа, хто такий Григорій Гуляницький. Та у нормальних суспільствах про цей героїзм знала би кожна дитина. Нормальне суспільство зробило би все, аби світ знав про такий героїзм. У нас ніхто не знає – ми вивчаємо свою історію з чужого голосу. І… раденькі, що дурненькі.
Неймовірний героїзм двох полків (з чотирьох тисяч козаків живими осталося півтори тисячі) дав можливість гетьманові зібрати сили, запросити союзників (татар) і дати московській навалі бій. Жорстокий, кровопролитний, переможний.
У гетьмана було війська десь тисяч 20. Це вірні йому полки, трохи польських жовнірів і найманці (сердюки) – від січовиків у І. Виговського не було жодного козака, вони були з І. Безпалим у війську Г. Ромодановського.
Виговський звернувся по допомогу до татар, і Мухаммет-Гірей ІV привів 40 тисяч татар.
Перше зіткнення відбулося 8 липня під селом Шаповалівка. Там гетьман розбив передовий загін москвинів. А 12 липня (день святих Петра і Павла) українська армія підійшла до Соснівської переправи під Конотопом, з ходу атакувала 15 тисячне військо, що захищало переправу, і розбила його.
На другий день, залишивши полки І. Богуна та Петра Дорошенка в одній засідці й відправивши татарське військо в іншу засідку, гетьман дав полку Степана Гуляницького спеціальне завдання – після того, як московська кіннота перейде річку, непомітно підійти до моста, зруйнувати його і загатити річку Соснівку, – а сам з невеликим загоном вдарив на ворога. Ті спочатку з переляку почали відступати, а потім, побачивши, що козаків мало, зупинились і з криком «Бий!» пішли в контратаку. І. Виговський скомандував відступати. Вірніше – втікати. Лиш тільки козаки повернули назад і стали втікати, С. Пожарський кинув свою 30 тисячну кінноту навздогін. Коли москвини пролетіли річку, козаки С. Гуляницького розібрали міст і загатили Соснівку. Потім прозвучали три постріли з гармати, козаки І. Виговського зупинились, а з засідки на військо Пожарського вдарили татари. С. Пожарський хотів відступити, але відступу не було вже – Соснівка розлилася, утворивши непрохідне болото. Тоді почалася різанина. Вся армія С. Пожарського загинула. Він потрапив у полон, та, оскільки за московським звичаєм почав лаятись нецензурно, його вбили. (Існує міф, що С. Пожарський плюнув ханові в лице. Абсолютна дурниця, видумка, щоб зробити з полоняника такого собі «ліхого парня». Не забуваймо, українські літописці (Величко, Граб’янка, Самовидець) писали свої праці з московської подачі. Ніколи до хана не підводили полонених так близько, щоб можна було плюнути. Матюкався, так. За це йому відрубали голову (у мусульман лихослів’я забаронене) й з полоненим відправили до О. Трубецького).
Трубецькой, побачивши, що військо С. Пожарського знищене, наказав згортати табір і відступати. На відступаючих з тилу вдарили змучені захисники Конотопа, відтак москвинів наздогнали татари й військо І. Виговського і взяли в облогу.
Вороже військо відступало табором з боями. Бої, жорстокі й безпощадні, продовжувалися три дні. Аж поки орда не покинула Україну. Були втрати й серед виговців. Гарматне ядро відбило ногу в гетьманського коня. Він пересів на иншого. Друга куля вдарила у луку сідла і розірвала на Виговському пояс та верхню одежу – це врятувало гетьмана від смерті.
Щодо втрат, то серед учених єдиної думки немає. За мінімальними даними козаків загинуло 4 тисячі, татар – 6 тисяч. О. Трубецькой втратив 10 тисяч підчас штурму міста і С. Пожарський – 30 тисяч, коли зі своєю кіннотою потрапив у засідку.
Ярослав Трінчук
Далі буде.
Перша українська НАЧЕБ-ТО "конституція" НАЗИВАЛАСЯ ЗОВСІМ й НЕ КОНСТИТУЦІЯ!!!! й була прийнята на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер 5 квітня 1710 року. Повна назва цього документа – “Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою”.
Пилип Орлик був близьким до гетьмана генеральним писарем, якого після смерті гетьмана Івана Мазепи було обрано на раді старшин його наступником. Оця такзвана начеб-то "Конституція" а в дійсності ДОГОВІР Пилипа Орлика – СПОТВОРЕНА назва документу, що в дійсності визначав права і обов’язки обраного гетьмана. Тому НІЧОГО СПІЛЬНОГО з юридичним та політичним поняттям "конституції" сей Договір Пилипа Орлика НЕ МАЄ!
=Наталія Осадча= > =Rus Kudesnik= Брехня у вас, бо в ті часи саме слово
конституція, як нормативно - правовий термін вперше вжив Шарль-Луї Секонд Монтеск"є (1689-1755рр), тобто це слово ще не вживалось так широко. Але як не крутить у носі москалям, але той договір по праву зараз зветься Конституцією, бо колись і расея звалась московщиною, від назви суть не змінюється...
=Rus Kudesnik= > =Наталія Осадча= от ви вперті, як баранка! ДА СКІЛЬКИ ДОГОВІР НЕ ОБЗИВАЙ - ВІН ЗАВЖДИ БУДЕ ДОГОВОРОМ! й у ДОГОВОРІ Пилипа Орлика НЕМАЄ слова "каМституція"! та ви хоч на лайно зійдіть, а ДОГОВІР Пилипа Орлика НІКОЛИ НЕ СТАНЕ чимось іншим на вашу чи-то когось ТУПУ ЗАБАГАНКУ!!!! як назвав АВТОР, так воно й Є - се ДОГОВІР!!! а конституцією називайте СВІЙ ПАШПОРТ чи-то своє зображення у дзеркалі - усе це НІЯКОГО ЗНАЧЕННЯ до Договору Пилипа Орлика НЕ МАЄ! Усе треба НАЗИВАТИ СВОЇМИ ІМЕНАМИ! Вас коли назвати вівцею, то ви образитеся й скажете, що це не ваше імя! отак й з Договором - який має СВОЄ ІМЯ - ДОГОВІР, а не каМституція!
Русскаму орку
Ну вот и кончился твой бег
За землю бренную чужую.
Как жаль - погиб в тебе стратег,
Просрал ты жизнь напропалую.
Косил кому-то ты бабло,
В боях ночей не досыпая.
Себя потешить западло,
И ждал обещаннава рая.
Кому-то славу добывал,
Грёб жар лопатами ладоней,
Вот тока жизни не видал,
И вот припнули твоих коней.
Теперь лежишь тут и гниёшь,
Чужую землю удобряя,
И никогда уж не пройдёшь
Двором ты в нужник от сарая.
Твои костяшки побелеют
Вдали от дома твоево!
Твой прах безславие посеет
И не оставит НИЧЕВО!
Ты ноль! Ничто! И мир вздохнёт!
И без тебя вперёд пойдёт,
А ты останешься тут гнить!
Козак Нашого Украiнського славетного Козацького Роду, якому нiколи не буде переводу! =GrafBorisfen=28.02.2022
http://stihi.ru/2022/03/01/674
Колискова для орка.
Спи, дебiл, засни скорiше,
У кошмарах засинай,
Най вогонь тебе колише,
Землю, гнiда, удобряй.
Ти у снах ще тищи рокiв
Для загарбницькiй роднi
У багаттi з друзiв-оркiв
Будеш смажитись в огнi.
Будеш клiпати шарами,
Та каструлею вертiть.
Не побачиш бiльше мами,
Бо в парашi будеш гнить.
Де тебе гостинна панi
Враз Коктейлем пригостила.
Хлопцi жару дали в банi,
Шоп тебе ганьба накрила.
Як не ймецця тобi вдома,
Захотiв iще землi,
Нападе ракетна дрьома
Вiдпочинеш у рiллi.
Спи, гандоновий загарбник,
Най Бендера тобi сницця,
Бо смерековий чагарник -
Для фсiх оркiв шебениця.
Хто у полум'я не вскочив,
Жде тих з"галстуком"* гiлляка.
Гави виклюють тим очи,
Шоп не линдяв, москаляка.
Спи, небiжчичку миленький,
Гад, навiки засинай!
Мертвий ти такий гарненький,
З хробачками баю бай!
Козак=GrafBorisfen=04.03.2022
П/Н. Мокшинський галстук - се по-нашому краватка!
Е тiльки один вид "прощенiя" окупантам, якi принесли смерть на мирну Украiну -
тихесенька куля З IХНЬОI ЗБРОI мiж москальськими гляделками! Шоп вони знали, що гинуть ВIД СВОЕI ЗБРОI! А нЕхрен зi зброею у "гостi" пертися!