Атанас Капралов
МОЯ ЄДИНА ПЕРЕМОГА
Від втрат втомився я однак.
Щоб душу поновити наче,
знімаю, нібито ходак,
своє минуле…
Й що я бачу:
тут я за мрію тост здійму,
а мрія де? – В лабетах мрія;
там козир маю, та чому
я битий знов? – Не розумію.
Ось ніби верху я зумів
сягнуть — аж скинутий звисока;
злу нібито я гол забив…
Е, ні –
зло б’є мене жорстоко!
Екскурсія… По ній не зле
було б доречніше збороти
зневіри й розпачу, але
є
рятівне для мене фото:
я
можу
гордий,
молодий
в очах твоїх знайти дорогу,
в них я окрилений, живий…
Моя єдина перемога!
(переклад з болгарської — Любов Цай)
***
Оригинал:
Атанас Капралов
ЕДИНСТВЕНА ПОБЕДА
От загуби се уморих
да съм с душа несъкрушима…
Разхождам се като турист
из своя бивш живот…
И снимам:
тук за мечтата вдигам тост,
а тя е в примките на паяк;
там стиснал съм в ръката коз
и… пак надцакан съм накрая;
нататък махам уж от връх,
а в ниското съм май хързулнат;
все гол на злото вкарвам пръв
и все ме бие то –
на нула!
Отчайваща екскурзия –
в усоите и съм натикан…
Но миг преди да се смразя,
е факт
спасителната снимка:
аз мога
пламнал,
горд,
красив
в очите ти да се огледам.
В тях и отвъд ще бъда жив…
Единствената ми победа!