Прохання до Бога

Вениамин Адамский
   Божэ мий мылый тэбэ я прохаю:
   Вэрны мои мрии и вэрны мои сны?!
   Я знов свою кохану дужэ чэкаю,
   И кажу нэ забудь обовязково прыйды.

     Прыйды, всэ жыття тэбэ я чэкаю,
     Як зэмля ридна чэкае вэсну.
     Багато рокив мрию,кохаю
     И частэнько в мриях нияк нэ засну.

   В житти я вжэ нэ далэко вид краю,
   Осталося тришкы зэмэльку топтать,
   Алэ нашу любов не забуваю,
   До домовыны ии одну буду знать.

     Такою долэю мэнэ жыття надэлыло.
     Так и жыву бэз надии на иншэ,
     Щоб сэрдэчко любовю частэнько болило,
     Нэхай поболыть за любов и побильшэ.

   Хто вэлыку любов в жытти пэрэжыв,
   Коханым був и всим сэрцэм любыв,
   Той счастья найшов,радисно жыв
   И усмишку коханои що хвылыны ловыв.

     Всим людям бажаю:Крэпко влюблятысь,
     Вирнымы буты и ростыты диток,
     Жыты дружнэнько,нэ зазнаватысь
     И для коханых нэ жалиты квиток!