Знову – хибний початок.
Пнемось вгору поволі.
Я не вмію кричати
Від безвиході й болю.
Поруч - яма і морок.
Засудомило пальці.
...Хто сказав, що угору?
Відпусти, не чіпляйся.
І продовження - хибне.
Не ховаюсь від зливи.
За горою не видно,
Чи кінець той... щасливий.