Чуєте? Вітер шумить...
Листя осіннє шепоче
Про дивовижну сю мить!
Радість, напевне, пророчить.
Бачите? Хмарки легкі,
Білі небес візерунки!..
Промені сонця тремкі
Пестять лице поцілунком...
Щирі, приємні чуття
З нотками світлого смутку:
Осінь, як мудрість життя,
Зважує втрати й набутки...
Вільні від марних суєт,
Сенсів чужих павутиння,
Жовтень і я, тет-а-тет,
Пишемо казку осінню...